Research indexJournal article
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ
Tuz
Вісник Полтавського державного аграрного університету Серія «Публічне управління та адміністрування»3 Sep 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/64C72516DOI10.32782/pdau.pma.2026.5.16
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ
Tuz · Вісник Полтавського державного аграрного університету Серія «Публічне управління та адміністрування» · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/64C72516DOI10.32782/pdau.pma.2026.5.16
Abstract
У статті обґрунтовано концептуальні та прикладні засади державної політики цифрової трансформації бізнес-середовища в Україні. Доведено, що така політика не може зводитися до переведення окремих адміністративних процедур в електронну форму або збільшення кількості онлайн-сервісів. Її зміст має охоплювати узгоджену зміну правил взаємодії держави і бізнесу, інфраструктури даних, механізмів підтримки технологічного оновлення підприємств, цифрових компетентностей, інноваційних екосистем, кіберстійкості та системи оцінювання результатів. Запропоновано визначати державну політику цифрової трансформації бізнес-середовища як цілеспрямовану, міжвідомчо скоординовану діяльність органів публічної влади, спрямовану на зменшення трансакційних витрат, підвищення продуктивності й інноваційності бізнесу, забезпечення довіри до цифрових взаємодій та рівного доступу підприємств до цифрових можливостей. Систематизовано принципи політики: digital by design, одноразове подання даних, інтероперабельність, технологічна нейтральність, відкритість за замовчуванням, інклюзивність, безпека і приватність за проєктуванням, пропорційність регулювання та орієнтація на вимірюваний результат. Розроблено шестикомпонентну архітектуру політики, яка поєднує цифрове регуляторне середовище і публічні послуги; управління даними; підтримку цифрової спроможності МСП; інноваційні екосистеми; кібербезпеку й безперервність; територіальну та соціальну інклюзивність. Запропоновано матрицю інструментів та індикаторів, а також інтегральний індекс, скоригований на якість міжвідомчої інтеграції, довіру та інклюзивність. Обґрунтовано необхідність оцінювати не лише доступність електронних сервісів, а й фактичне скорочення часу та вартості взаємодії, технологічне впровадження підприємствами, інноваційну активність, стійкість операцій і територіальний розподіл вигід. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для узгодження стратегій, цифрової оцінки регуляторного впливу та побудови доказового моніторингу.