Research indexJournal article
ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ ТА ГЕОМЕТРИЧНИЙ ОПИС ТЛІЮЧОГО РОЗРЯДУ З РІДКИМ КАТОДОМ (ВОДНИЙ РОЗЧИН МАГНІЙ ХЛОРИДУ) НИЗЬКОГО ТИСКУ
Кравченко, Gulyaev, Коваленко and 2 others
Journal of Chemistry and Technologies18 Sep 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/7399F6C9DOI10.15421/jchemtech.v34i3.352636
ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ ТА ГЕОМЕТРИЧНИЙ ОПИС ТЛІЮЧОГО РОЗРЯДУ З РІДКИМ КАТОДОМ (ВОДНИЙ РОЗЧИН МАГНІЙ ХЛОРИДУ) НИЗЬКОГО ТИСКУ
Кравченко, Gulyaev, Коваленко and 2 others · Journal of Chemistry and Technologies · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/7399F6C9DOI10.15421/jchemtech.v34i3.352636
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
У роботі представлено результати дослідження тліючого розряду, що підтримувався між рідким катодом (водним розчином магній хлориду) та стрижневим вольфрамовим анодом. Міжелектродний зазор змінювався від 2 до 10 мм, тиск – від 0.675 до 1.65 Торр, а струм розряду – від 40 до 100 мА. У розрядному проміжку візуально зареєстровані три області, що світяться, чітко розрізняючись за інтенсивністю випромінюваного світла: анодне світіння, катодна пляма та позитивний стовп. Між цими областями або всередині них не спостерігається темних або слабко освітлених смуг. Катодна пляма являє собою рівномірно освітлено рожеве коло. Її діаметр залежить від міжелектродного проміжку та струму розряду. На основі експериментальних результатів була виведена напівемпірична формула, яка пов’язує діаметр катодної плями з довжиною проміжку та струмом. За описаних вище експериментальних умов позитивний стовп зазвичай має конічну форму. Однак за низьких струмів він набуває дзвоноподібної форми, а за вищих струмів – еліпсоїдної. Для конічного позитивного стовпа спостерігається збільшення густини струму в напрямку від катода до анода; воно визначається кутом між лінією проекції конуса та площиною катода (кут нахилу конуса). Запропонована формула для розрахунку ступеня збільшення густини струму. На основі експериментальних результатів виведена напівемпірична формула, яка пов’язує залежність куту нахилу конуса з величинами проміжку та струму.