Research indexJournal article
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ В УМОВАХ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ
Samoilenko
Scientific journal of the Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University Series 18 Law22 Sep 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/BAAAF20BDOI10.31392/npu-nc.series18.2026.49.21
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ В УМОВАХ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ
Samoilenko · Scientific journal of the Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University Series 18 Law · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/BAAAF20BDOI10.31392/npu-nc.series18.2026.49.21
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
Статтю присвячено дослідженню культурної спадщини як особливого об’єкта адміністратив- но-правової охорони в умовах особливого періоду. Обґрунтовано, що культурна спадщина не може розглядатися лише як сукупність пам’яток, історичних будівель, археологічних об’єктів, музейних предметів чи інших культурних цінностей, оскільки у публічно-правовому вимірі вона є носієм істо- ричної пам’яті, національної ідентичності, культурної тяглості та суспільного інтересу. Визначе- но, що саме ці ознаки зумовлюють необхідність її спеціальної адміністративно-правової охорони, яка передбачає встановлення особливого правового режиму, обмеження приватного розсуду щодо використання відповідних об’єктів, здійснення публічного контролю, ведення обліку, забезпечення належного утримання, запобігання пошкодженню та реагування на порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Акцентовано увагу на тому, що в умовах особливого періоду культурна спадщина набуває під- вищеної вразливості, оскільки зазнає впливу не лише звичайних ризиків, пов’язаних із неналежним утриманням, самочинними роботами, забудовою історичних ареалів або порушенням охорон- них вимог, а й додаткових загроз, спричинених воєнними діями, обстрілами, окупацією, мінуван- ням територій, руйнуванням інфраструктури, незаконним переміщенням культурних цінностей та втратою доступу до окремих об’єктів. Доведено, що за таких умов культурна спадщина має розглядатися не тільки як об’єкт культурної політики, а і як об’єкт публічно-правового захисту, пов’язаний із безпекою держави, збереженням національної пам’яті та майбутнім відновленням постраждалих територій. Зроблено висновок, що культурна спадщина як об’єкт адміністративно-правової охорони характеризується публічною значущістю, історико-культурною цінністю, спеціальним правовим режимом, потребою у постійному адміністративному супроводі та підвищеною залежністю від ефективності діяльності суб’єктів публічної адміністрації. Запропоновано розглядати її через поєднання ціннісної, правової, управлінської та безпекової характеристик, що дає змогу глибше розкрити зміст адміністративно-правової охорони культурної спадщини України в умовах осо- бливого періоду.