Research indexJournal article
ПОКАЗАННЯ З ЧУЖИХ СЛІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ДОКАЗУВАННІ: ПРОЦЕСУАЛЬНА ПРИРОДА ТА ДОКТРИНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЇХ ДОПУСТИМОСТІ, ПЕРЕВІРКИ Й ОЦІНКИ
Pohoretskyi
Scientific journal of the Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University Series 18 Law22 Sep 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/C5B2DAF3DOI10.31392/npu-nc.series18.2026.49.19
ПОКАЗАННЯ З ЧУЖИХ СЛІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ДОКАЗУВАННІ: ПРОЦЕСУАЛЬНА ПРИРОДА ТА ДОКТРИНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЇХ ДОПУСТИМОСТІ, ПЕРЕВІРКИ Й ОЦІНКИ
Pohoretskyi · Scientific journal of the Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University Series 18 Law · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/C5B2DAF3DOI10.31392/npu-nc.series18.2026.49.19
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
У статті досліджено процесуальну природу показань з чужих слів і сформовано цілісну доктри- нальну модель їх допустимості, перевірки та оцінки у кримінальному процесуальному доказуванні. Обґрунтовано, що вони не утворюють окремого процесуального джерела доказів поряд із показан- нями, а є показаннями, певний інформаційний фрагмент яких має похідне походження. Розмеж- овано первинного носія інформації про доказуваний факт, проміжних носіїв, особу, яка дає пока- зання, показання як процесуальне джерело доказів та фактичні дані, що отримуються з нього. Практичне значення такого розмежування полягає у послідовному визначенні предмета та меж перевірки похідної доказової інформації. Запропоновано модель подовженого інформаційного лан- цюга, яка охоплює рух відомостей від первинного сприйняття юридично значущого факту через запам’ятовування, словесне оформлення, міжособистісну передачу, повторне сприйняття, тлу- мачення і відтворення до набуття ними процесуальної форми показань. Виокремлено одноланкові й багатоланкові показання з чужих слів та доведено, що збільшення кількості міжособистісних переходів не створює презумпції недостовірності, але збільшує кількість можливих точок транс- формації інформації. Сформульовано правило поелементної кваліфікації інформаційних фрагмен- тів. Розроблено семикритеріальну модель внутрішньої перевірки, що охоплює встановлення джере- ла, умови сприйняття, пам’ять, передачу інформації, точність відтворення, мотиваційні чинники та цілісність інформаційного ланцюга. Окремо обґрунтовано зовнішню перевірку з урахуванням ступеня інформаційної самостійності підтверджувальних доказів. На основі КПК України, прак- тики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини запропоновано п’ятирівневу модель їх допустимості, перевірки та оцінки: правова кваліфікація, процесуальна допустимість, внутрішня надійність, зовнішня перевірка, оцінка доказового значення і справедливості використання. Сфор- мульовано пропозиції щодо вдосконалення ст. 97 КПК України.