У статті досліджено трансформацію групової динаміки та комунікацій у командах розробників програмного забезпечення в умовах інтеграції технологій штучного інтелекту у процеси Software Engineering. Актуальність дослідження зумовлена переходом від використання AI як допоміжного інструменту окремого фахівця до його включення у командні процеси, життєвий цикл розроблення програмного забезпечення та механізми колективного прийняття технічних рішень. Методологічною основою є соціотехнічний підхід, відповідно до якого ІТ-команда розглядається як динамічна гібридна система взаємодії людей, AI-компонентів, програмних засобів та інфраструктури. Встановлено, що інтеграція AI одночасно змінює технічне і соціотехнічне середовища команди, трансформує інформаційні потоки, розподіл ролей і відповідальності, механізми координації, лідерства, довіри, згуртованості, психологічної безпеки та колективного прийняття рішень. Показано, що традиційна комунікація «людина–людина» доповнюється каналами «людина–AI» та «AI–AI», унаслідок чого формується гетерогенна комунікаційна мережа. Обґрунтовано необхідність каліброваної довіри до AI-рекомендацій, людської верифікації результатів і збереження відповідальності за остаточні рішення за учасниками команди. На основі узагальнення результатів запропоновано Human–AI Group Dynamics Transformation Model (HAGDTM), яка описує взаємозв’язок між AI-технологіями, технічним середовищем, ролями, інформаційними потоками, груповою динамікою та командними результатами. Для подальшої емпіричної операціоналізації моделі запропоновано інтегральний Group Transformation Index (GTI), що враховує ефективність комунікації, розподіл ролей, рівень довіри, якість колективного знання, прийняття рішень, продуктивність і рівень залежності від AI. Практичне значення результатів полягає у можливості використання моделі для аналізу та проєктування командних процесів, визначення меж делегування завдань AI, організації людського контролю та оцінювання ефективності гібридної взаємодії в програмно-інженерних командах.