У статті досліджено теоретико-правові та організаційні засади оптимізації системи правоохоронних органів України в умовах реформування державного управління. Обґрунтовано, що сучасні безпекові виклики, запровадження правового режиму воєн- ного стану, євроінтеграційний курс України та цифрова трансформація публічного сек- тору зумовлюють необхідність комплексного вдосконалення організації та функціону- вання правоохоронної системи. Проаналізовано сучасний стан системи правоохоронних органів України, визначено основні проблеми її функціонування, серед яких дублю- вання окремих повноважень, недостатній рівень міжвідомчої координації, фрагментар- ність інформаційної взаємодії, кадрові виклики та потреба в модернізації управлінських механізмів. Досліджено сучасні підходи до реформування державного управління у сфері пра- воохоронної діяльності, а також вплив цифровізації управлінських процесів на під- вищення ефективності діяльності правоохоронних органів. Визначено перспективні напрями вдосконалення системи правоохоронних органів України з урахуванням прин- ципів належного врядування, інституційної ефективності, прозорості, підзвітності та міжвідомчої взаємодії. Запропоновано авторський підхід до оптимізації системи право- охоронних органів, який ґрунтується на функціональному розмежуванні компетенції, розвитку інтегрованого управління, впровадженні сучасних цифрових технологій, удо- сконаленні кадрової політики та запровадженні механізмів оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів. Зроблено висновок, що оптимізація системи правоохоронних органів повинна здійс- нюватися як складова комплексного реформування державного управління та бути спрямована на підвищення ефективності забезпечення правопорядку, зміцнення націо- нальної безпеки, захист прав і свобод людини та наближення діяльності правоохорон- них органів України до європейських стандартів.