У статті досліджено форми і методи адміністративно-правової діяльності Національної поліції України як взаємопов’язані структурні елементи механізму забезпечення національної безпеки в умовах воєнного стану. Визначено їх зміст, особливості практичної реалізації та місце в адміністративно-правовому механізмі забезпечення національної безпеки. Проаналізовано чинне нормативно-правове регулювання діяльності поліції та сформульовано пропозиції щодо його вдосконалення. Під час дослідження застосовано загальнонаукові й спеціально-юридичні методи, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, системний, формально- юридичний і структурно-функціональний методи. Обґрунтовано, що нормативно-правова основа діяльності Національної поліції у сфері забезпечення національної безпеки має багаторівневий характер та охоплює конституційні положення, закони України, документи стратегічного планування і підзаконні нормативно-правові акти. У сукупності вони визначають компетенцію поліції, напрями її діяльності та порядок взаємодії з іншими суб’єктами сектору безпеки і оборони. Доведено необхідність розвитку традиційної класифікації форм адміністративно-правової діяльності Національної поліції. Поряд із правовими та організаційними формами запропоновано виокремлювати координаційні та інформаційно-аналітичні форми, значення яких істотно зростає в умовах актуалізації воєнних загроз. Встановлено, що воєнний стан не змінює правової природи форм і методів поліцейської діяльності, однак трансформує їх функціональне призначення, зміст і способи практичної реалізації. Запропоновано авторську класифікацію спеціальних методів адміністративно-правової діяльності Національної поліції, до якої віднесено методи превентивного безпекового реагування, спеціального адміністративно-правового режимного забезпечення, міжвідомчої координації та спільного реагування, кризового адміністративного управління й оперативно-аналітичного прогнозування загроз. Обґрунтовано, що ці методи утворюють взаємопов’язану систему, спрямовану на своєчасне виявлення, попередження, локалізацію та нейтралізацію загроз національній безпеці. Зроблено висновок, що ефективність адміністративно-правового механізму забезпечення національної безпеки залежить від комплексного застосування форм і методів діяльності поліції, належного нормативного регулювання, узгодженої міжвідомчої взаємодії, інформаційного обміну та адаптації відомчих актів до сучасних безпекових умов. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання під час оновлення нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, удосконалення алгоритмів спільного реагування, підготовки управлінських рішень у кризових ситуаціях, а також в освітньому процесі та подальших наукових дослідженнях. Отримані положення можуть бути враховані під час формування сучасної практики адміністративно-правового забезпечення національної безпеки в умовах тривалих воєнних загроз.