Research indexJournal article
КРИТЕРІЇ ТА ІНДИКАТОРИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЮ РЕАБІЛІТАЦІЄЮ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
Малімон
Law and public administration30 Sep 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/E768B0A4DOI10.32782/pdu.2026.2.9
КРИТЕРІЇ ТА ІНДИКАТОРИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЮ РЕАБІЛІТАЦІЄЮ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
Малімон · Law and public administration · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/E768B0A4DOI10.32782/pdu.2026.2.9
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
Повномасштабна війна актуалізувала потребу в удосконаленні механізмів публічного управління у сфері психосоціальної реабілітації військовослужбовців із посттравматич- ним стресовим розладом. Зростання потреб у психосоціальній допомозі супроводжується необхідністю забезпечення міжвідомчої координації, безперервності реабілітаційного маршруту, належного ресурсного забезпечення та об'єктивного оцінювання результа- тивності державної політики. Водночас існуючі підходи до оцінювання переважно зосе- реджені на клінічних, психологічних або організаційних результатах і недостатньо вра- ховують функціонування системи публічного управління. Метою статті є теоретичне обґрунтування системи критеріїв та індикаторів оціню- вання результативності публічного управління у сфері психосоціальної реабілітації вій- ськовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом в умовах війни. Обґрунтовано концептуальну модель оцінювання, яка ґрунтується на розмежуванні результативності психосоціальної реабілітації та результативності публічного управ- ління у цій сфері. Виокремлено п'ять взаємопов'язаних критеріїв оцінювання: інсти- туційну спроможність, доступність допомоги, якість організації допомоги, безперерв- ність реабілітаційного маршруту та результативність. Для кожного критерію визначено систему індикаторів, орієнтованих на оцінювання характеристик, чутливих до управлін- ських рішень. Показано, що запропонований підхід забезпечує комплексне оцінювання функціонування системи без ототожнення її результативності з клінічною ефективністю окремих методів лікування. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованої системи критеріїв та індикаторів для формування системи моніторингу й оцінювання державної політики, виявлення проблемних компонентів функціонування системи психосоціальної реабілітації, удосконалення міжвідомчої взаємодії, оптимізації ресурсного забезпечення та підвищення обґрунтованості управлінських рішень у сфері психосоціальної реабілітації військовослужбовців.