У статті досліджено проблемні питання здійснення стратегічного планування розвитку України в умовах невизначеності в період євроінтеграції, спричиненої повномасштабною збройною агресією російської федерації, запровадженням правового режиму воєнного стану та масштабними соціально-економічними трансформаціями. Обґрунтовано, що сучасні умови функціонування держави в умовах євроінтеграції потребують переосмис- лення традиційних підходів до стратегічного планування та переходу до адаптивної моделі стратегічного управління, яка враховує постійні зміни безпекового середовища, економічні ризики, демографічні виклики та потреби післявоєнного відновлення. В статті також проаналізовано сучасний стан стратегічного планування в Україні та визначено основні проблеми його реалізації, серед яких високий рівень невизначеності під час прогнозування довгострокового розвитку держави, недостатня узгодженість страте- гічних документів між різними рівнями публічного управління, а також обмеженість фінансового, кадрового та матеріально-технічного забезпечення реалізації державних стратегій. Визначено вплив зазначених проблем на ефективність функціонування сис- теми публічного управління, реалізацію державної політики та забезпечення сталого розвитку країни. Запропоновано комплекс організаційно-правових, інституційних та інформаційно-технологічних заходів, спрямованих на вдосконалення системи страте- гічного планування, розвиток сценарного прогнозування, впровадження ризик-орієн- тованого підходу, цифровізацію процесів стратегічного управління, посилення міжві- домчої координації, удосконалення нормативно-правового забезпечення та інтеграцію європейських стандартів стратегічного планування у систему публічного управління України. В рамках проведеного дослідження зроблено узагальнюючий висновок, що модернізація системи стратегічного планування є необхідною передумовою забезпе- чення ефективного державного управління, підвищення стійкості державних інститутів, успішної післявоєнної відбудови, реалізації євроінтеграційного курсу України та забез- печення довгострокового сталого розвитку держави.