NobleBlocks

Research indexJournal article

ТРАНСФОРМАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЛОГІКИ В ПРОТИДІЇ ГЛОБАЛЬНИМ ЗАГРОЗАМ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ: ТИПОЛОГІЯ ШЕСТИ ПІДХОДІВ ТА УМОВИ СИСТЕМНОЇ КОМБІНАЦІЇ

Logvynenko

States and Regions Series Public Administration1 Oct 2026Open access

NobleIDark:/48914/w1/20261105/20BBFF9FDOI10.32782/1813-3401.2026.3.9

Free to read at the publisher

You can read the abstract here, or the full text at the publisher.

Read at the publisher

Abstract

Стаття присвячена систематизації і концептуальному обґрунтуванню інноваційних під- ходів до формування механізмів державного реагування на глобальні загрози в економічній сфері. Уточнено поняття «інноваційного підходу» в управлінні економічною безпекою: на відміну від технологічного розуміння інновації як впровадження нових засобів, у цьому кон- тексті йдеться про зміну управлінської логіки, операційної моделі або способу організації взаємодії між суб'єктами системи реагування. Систематизовано чотири теоретичні тра- диції, що утворюють концептуальну основу інноваційного управління в безпековій сфері: адаптивне управління (adaptive governance), що виробляє здатність до цілеспрямованої зміни; мережеве управління (network governance), що переосмислює державу як вузол у мережі взаємодій з приватним сектором і міжнародними організаціями; передбачальне управління (anticipatory governance), що інтегрує методологію стратегічного передбачення в управлін- ські процеси; колаборативне управління (collaborative governance), що систематизує прак- тики структурованої взаємодії державних і недержавних акторів. Запропоновано авторську типологію шести інноваційних управлінських підходів: інтегроване управління кризовим циклом; регуляторний sandboxing і експериментальне управління; публічно-приватне парт- нерство у безпековій сфері; інтегроване управління ризиками (integrated risk management); управління на основі даних (data-driven decision making); стратегічне передбачення (foresight- based strategic planning). Для кожного підходу визначено сутність, ключові механізми реалі- зації, зарубіжні практики-референси і умови ефективної адаптації до українського контек- сту. Обґрунтовано методологічну цінність типології як діагностичного інструменту для аудиту управлінської логіки чинних механізмів реагування і як проектувальної рамки для їх модернізації. Доведено, що жоден з шести підходів не є самодостатнім і лише їх системна комбінація забезпечує необхідний рівень адаптивності механізмів реагування. Типологія верифікована на прикладах ізраїльського і фінського досвіду системної комбінації підходів та ідентифіковані специфічні умови її адаптації до умов України в контексті збройного кон- флікту і євроінтеграційного курсу. Визначено поетапну послідовність впровадження підхо- дів у три черги залежно від їх нормативної складності і операційних передумов.

Discussion

Citations

More

Suggest a correction or report