У зв’язку з погіршенням стану довкілля та обмеженістю природних ресурсів актуальною проблемою, яка потребує дослідження, є ресурсоощадна діяльність, у т. ч. у туризмі. Для відновлення господарства України у післявоєнний період, у т. ч. туристичну галузь, а також з метою раціонального використання обмежених природних ресурсів туристичну діяльність доцільно перепрофілювати на засади сталого розвитку та циркулярної економіки, зокрема, впроваджуючи принципи ресурсоощадності. Метою дослідження є розроблення науково-методичного підходу до оцінювання ефективності впровадження ресурсоощадних заходів у туризмі країни. Запропоновано набір показників для оцінювання ресурсоощадної діяльності у туристичній галузі країни. Запропонований у статті науково-методичний підхід передбачає такі етапи: визначення чинників, які впливають на ефективність впровадження ресурсоощадних заходів у туристичній діяльності країни, відбір показників, за якими буде оцінена ефективність впровадження ресурсоощадних заходів; формування програми впровадження ресурсоощадних заходів у туристичній галузі країни; розроблення інвестиційного проєкту для покращення ресурсоощадної діяльності у туризмі; оцінювання економічної ефективності інвестування коштів у програму впровадження ресурсоощадних заходів у туристичній діяльності країни та корегування програмних заходів впровадження ресурсоощадності у туристичній галузі країни. У результаті дослідження визначено доцільність вкладення інвестицій у програму із запровадження ресурсоощадних заходів у туризмі країни, на основі обчислення коефіцієнта економічної ефективності вкладення коштів. Запропонований у дослідженні метод може бути використаний у Державному агентстві з розвитку туризму України для розроблення програми заходів з покращення ресурсоощадної діяльності у туризмі.