У статті досліджено розвиток теорії комунікацій у контексті термінознавчого збагачення діяльності ІТ-підприємств у цифрову епоху. Обґрунтовано роль комунікацій як ключового інструменту управління інформаційними потоками, формування професійного середовища та забезпечення конкурентоспроможності ІТ-компаній. Проаналізовано сучасні підходи до трактування категорії «комунікація» та її функціональне значення у системі менеджменту підприємств. Визначено основні напрями використання комунікацій у діяльності ІТ-компаній: як стратегічного ресурсу, інструменту управління інформаційними та інтелектуальними активами, засобу формування іміджу та розвитку корпоративної культури. Доведено, що цифровізація економіки зумовлює появу нових понять, що поступово впроваджуються в комунікаційні практики. Рекомендовані шляхи подальшого вивчення та розвитку термінологічного апарату теорії комунікацій.