Вступ. Застосування незнімної ортодонтичної апаратури за показами є ефективним сучасним методом лікування зубо-щелепних аномалій та деформацій, проте постійне тривале перебування в порожнині рота призводить до змін хімічного складу ротової рідини та мікробіому. Мета дослідження – аналіз літературних джерел, котрий стосується змін в порожнині рота при лікуванні незнімною ортодонтичною апаратурою. Матеріали та методи. Проведений пошук наукових досліджень, котрі містяться в базах даних PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar та стосується впливу незнімної ортодонтичної апаратури на тверді тканини зубів. Результат. Незнімна ортодонтична апаратура постійно перебуває в порожнині рота пацієнтів, що спричиняє порушення способу життя, змінює гігієнічний статус, особливо в перші тижні лікування, змінює співвідношення компонентів мікрофлори порожнини рота, елементи апаратури як ретенційні пункти ( брекети, дуги, лігатури, пружини, кільця) стають сприяють накопиченню зубних відкладень, тривала дія зубного нальоту спричиняє зміщенню рН нальоту в кислу сторону, що призводить до порушення обмінних процесів ре- та демінералізації на поверхні емалі зі зміщенням в сторону демінералізації з подальшим утворенням дефектів. Висновки. Ортодонтичне лікування незнімними конструкціями повинно проводиться з врахування рівня резистентності емалі зубів, карієсогенної ситуації в порожнині рота, мікробних аспектів та агресивності зубного нальоту. Особливу увагу слід звертати на індивідуальну гігієну порожнини рота з пацієнт-орієнтованим індивідуалізованим підбором методів та засобів гігієни та психологічних особливостей пацієнта.