У статті розглянуто проблему розвитку особистості дитини дошкільного віку в умовах сучасних освітніх викликів. Обґрунтовано актуальність використання артпедагогіки як інтегративного напряму, що поєднує педагогічні та мистецькі підходи для підтримки соціально-емоційного благополуччя вихованців. Особливу увагу приділено формату взаємодії «дитина – дорослий», який у межах артпедагогічної діяльності стає ресурсом емоційної стабілізації, партнерства та довірливої комунікації. На основі аналізу наукових джерел розкрито потенціал артпедагогічних практик у зниженні рівня тривожності, розвитку емоційної саморегуляції та творчого самовираження дітей. Визначено роль вихователя та батьків у створенні безпечного освітнього середовища. Окреслено практичний досвід впровадження артпедагогічних технологій як інструменту гармонізації взаємин між усіма учасниками освітнього процесу та активізації залученості батьківської спільноти до життя закладу дошкільної освіти.