NobleBlocks

Research indexJournal article

Владні управлінські повноваження органів адвокатського самоврядування: поняття, підстави виникнення та види

Стрижак

Problems of Modern Transformations. Series: Law, Public Management and Administration5 Oct 2026Open access

NobleIDark:/48914/w1/20261104/2143AF49DOI10.54929/2786-5746-2026-21-03-06

Abstract

У статті обґрунтовано, що владні управлінські повноваження органів адвокатського самоврядування виникають безпосередньо на підставі закону (ex lege), а не в порядку делегування, і що саме ця підстава, а не назва органу чи його недержавний статус, визначає правовий режим ухвалюваних ним актів. Поняття таких повноважень розкрито через категоріальний ряд «публічно-владні управлінські функції – компетенція – повноваження» та запропоновано авторське визначення, у якому поєднано владно-управлінський (а не корпоративно-договірний) характер впливу і закріпленість повноважень законом. Установлено, що пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розрізняє два способи набуття повноважень на підставі законодавства – безпосереднє наділення законом та виконання делегованих повноважень, – а тому їх ототожнення є методологічно хибним. Зіставлення конститутивних ознак делегування (суб’єкт-делегувач, окремий акт про делегування, контроль за переданими повноваженнями) з механізмом адвокатського самоврядування показало, що жодна з них у ньому не наявна: держава не передає цим органам повноважень щодо допуску до професії та дисциплінарної відповідальності адвокатів, оскільки сама їх ніколи не мала. Піддано критиці домінуючу у вітчизняній доктрині та відтворювану в судовій практиці «делегаційну» кваліфікацію, показано її історичне, а не догматичне походження та встановлено, що вона звужує родове поняття підстави до одного з підвидів і приписує механізмові самоврядування відсутнього в ньому суб’єкта-делегувача. Висновок підкріплено законодавчо: після змін, внесених Законом України № 4017-IX від 10 жовтня 2024 року, законодавець підвів ці органи під поняття адміністративного органу в розумінні Закону України «Про адміністративну процедуру». За змістовим критерієм виокремлено вісім груп повноважень і показано, що повноваження щодо допуску до професії та установчі повноваження в принципі не піддаються поясненню через договірну саморегуляцію чи добровільне членство. Наукова новизна полягає у заміні делегаційної моделі пояснення повноважень органів адвокатського самоврядування моделлю безпосереднього законодавчого наділення та в доведенні того, що повноваження й акт співвідносяться як зміст і форма.

Discussion

Citations

More

Suggest a correction or report