Research indexJournal article
ПСИХОЛОГІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ СТИЛЬОВИХ ПРОЯВІВ ЖІНОЧОЇ АТРАКТИВНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Мішеніна
Science and Education1 Jan 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261118/BEC15E04DOI10.24195/2414-4665-2026-3-7
ПСИХОЛОГІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ СТИЛЬОВИХ ПРОЯВІВ ЖІНОЧОЇ АТРАКТИВНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Мішеніна · Science and Education · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261118/BEC15E04DOI10.24195/2414-4665-2026-3-7
Abstract
Актуальність дослідження зумовлена потребою в психологічно обґрунтованих способах гармонізації жіночого самоподання у професійному середовищі без нав’язування нормативних моделей привабливості. Мета статті – обґрунтувати зміст авторської психокорекційної програми та визначити її ефективність щодо стильових проявів жіночої атрактивності й комунікативного комфорту. В експериментальному дослідженні взяли участь 60 жінок віком 25–45 років, розподілених на експериментальну і контрольну групи по 30 осіб. Програма охоплювала 12 групових занять, об’єднаних у 4 тематичні модулі. Застосовано модифіковану шкалу жіночої атрактивності О. Чебикіна та А. Кленчу, авторський опитувальник комунікативного комфорту. Динаміку визначено за критерієм Вілкоксона, міжгрупові відмінності – за критерієм Манна-Уїтні. Протягом апробації програми в експериментальній групі підвищився рівень загального показника атрактивності (p<0,01) та комунікативного комфорту (p<0,01), посилилися м’який, яскравий, формальний та інтелектуальний стилі, комфорт у офіційних і неформальних контактах з чоловіками та жінками. Маніпулятивні тенденції не змінилися. В контрольній групі статистично значущої динаміки цих показників не зафіксовано, що підтверджує специфічність ефекту авторської програми. Більш того, якщо до початку експерименту відмінності між групами були незначущими, то після його закінчення такі відмінності з’явилися за загальними показниками атрактивності та комунікативного комфорту (p<0,01) і вони були на користь експериментальної групи. Вказані результати підтверджують можливість розширення конструктивного стильового репертуару, підвищення комфортності професійної взаємодії та узгодження способів самоподання з умовами професійного контакту за рахунок запровадження пропонованої автором програми.