Research indexJournal article
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАДІАЛЬНО-ЧАСОВОЇ МОДЕЛІ ФЕНОМЕНУ СТРАХУ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Сидоренко
Science and Education1 Jan 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261118/8D50BD8DDOI10.24195/2414-4665-2026-3-9
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАДІАЛЬНО-ЧАСОВОЇ МОДЕЛІ ФЕНОМЕНУ СТРАХУ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Сидоренко · Science and Education · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261118/8D50BD8DDOI10.24195/2414-4665-2026-3-9
Abstract
Актуальність проблеми зумовлена зростанням впливу страху втрачених можливостей на психологічний стан здобувачів вищої освіти, а також відсутністю структурованості даного феномену у вітчизняній психології. Попри значний обсяг накопичених емпіричних даних, конструкт залишається фрагментованим, тому саме це вказує на розширення потреби його теоретичного підґрунтя. Мета статті – обґрунтувати авторську концепцію страху втрачених можливостей як процесуального утворення та побудувати його стадіально-часову модель. Методи дослідження: теоретичний аналіз, контент-аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення. Результати: розроблена стадіально-часова модель феномену страху втрачених можливостей, яка демонструє його змістове ядро, у межах якої зазначений конструкт визначається як динамічне процесуальне утворення, що розгортається довкола ситуації життєвого вибору. Модель охоплює чотири стадії: антиципаційну, актуальну, ретроспективну та стадію рефлексивної інтеграції. Другим виміром моделі виступає часова спрямованість переживання на минуле, теперішнє або майбутнє. Висновки. Запропонована модель дає змогу більше структуровано конецептуалізувати феномен страху втрачених можливостей у теоретичному полі з урахуванням його часової спрямованості, а також визначити фокус психологічної допомоги, спрямованої на перехід до стадії рефлексивної інтеграції в процесі консультування. Перспективним напрямком подальших досліджень є розроблення психодіагностичного інструментарію, що дасть змогу поглибити емпіричне вивчення зазначеного феномену.