Research indexJournal article
ЖАРГОНІЗАЦІЯ ТА МАНІПУЛЯТИВНІ СТРАТЕГІЇ КРЕМЛІВСЬКИХ ПРОПАГАНДИСТІВ
ГРЕБЕНЮК
Information Security of the Person Society and State21 Oct 2026Open access
ЖАРГОНІЗАЦІЯ ТА МАНІПУЛЯТИВНІ СТРАТЕГІЇ КРЕМЛІВСЬКИХ ПРОПАГАНДИСТІВ
ГРЕБЕНЮК · Information Security of the Person Society and State · 2026
Abstract
У статті здійснено комплексний аналіз стилістичних маркерів і маніпулятивних стратегій, що використовуються російськими пропагандистами Ольгою Скабєєвою та Євгеном Поповим у токшоу «60 хвилин» на телеканалі «Росія-1». Актуальність дослідження зумовлена тим, що зазначені медіаперсони виступають не пасивними трансляторами офіційних наративів, а активними творцями агресивного дискурсу, який легітимізує воєнну агресію, нівелює міжнародне право та системно дегуманізує противника. Впровадження жаргонної та інвективної лексики в ефірне мовлення державного каналу сприяє зниженню критичного порогу сприйняття в аудиторії та формуванню викривленої картини світу. Об’єктом дослідження є публічна риторика подружжя пропагандистів у період 2022–2023 років. Предмет – лінгвальні та психологічні механізми маніпуляції, зокрема стилістичні маркери «мови ненависті», жаргонізація, інтонаційно-синтаксичні прийоми та дискурсивні тактики. Методологічна база поєднує дискурс-аналіз, контент-моніторинг, лексико-семантичний аналіз та елементи лінгвістичної експертизи. Дослідження виокремило три взаємопов’язані рівні впливу: лексико-семантичний – дегуманізація опонентів через зооморфні метафори («таргани», «глисти», «воші») та предметну метафорику («біомаса», «м’ясо»), що знімає моральні табу на насильство та викликає фізичну огиду; лексико-стилістичний – насичення мовлення вуличним сленгом і кримінальним жаргоном («шваль», «сброд», «нацики») для створення ілюзії «близькості до народу» та спрощення складних геополітичних процесів; фонетико-синтаксичний – специфічний «металевий» тембр, «прокурорська» інтонація, рубані фрази та риторичні запитання-звинувачення, що трансформують будь-яку дискусію на авторитарний монолог. Психологічні стратегії охоплюють: агресивне перебивання опонентів (стратегія «затикання рота»), що створює ефект «білого шуму»; нагнітання страху через ядерну тематику та біолабораторії; формування дихотомії «Ми vs Вони»; перенесення провини на жертву. Серед дискурсивних тактик ідентифіковано метод «гнилого оселедця» (абсурдні звинувачення, резонанс яких зберігається після спростування), «whataboutism», створення ілюзії об’єктивності через підставних експертів та ефект багаторазового повторення (метод Геббельса). Тандем Скабєєвої та Попова функціонує за моделлю «прокурорського допиту»: Скабєєва експлуатує образ жорсткої «залізної ляльки», а Попов виконує роль стриманого модератора, який підсилює її агресивні тези. Виявлені стилістичні маркери та маніпулятивні стратегії становлять системний інструментарій російської пропаганди, спрямований на дегуманізацію ворога, блокування раціонального мислення та створення замкненої інформаційної системи, де державне мовлення проголошується єдиним джерелом «істини», а агресія подається як «вимушений захист». Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання для розробки методик медіаграмотності, фактчекінгових алгоритмів і протидії дезінформації в українському та міжнародному інформаційному просторі.