NobleBlocks

Research indexJournal article

РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

ЗАГОРУЛЬКО

Information Security of the Person Society and State21 Oct 2026Open access

DOI10.51369/2707-7276-2026-3(1)-6

Abstract

Статтю присвячено комплексному аналізу міжнародних підходів до формування цифрової академічної ідентичності та забезпечення академічної видимості дослідників в умовах розвитку відкритої науки, цифровізації дослідницької діяльності та трансформації сучасної системи наукової комунікації. Обґрунтовано, що цифрова академічна ідентичність перестала бути лише інструментом професійної самопрезентації та перетворилася на стратегічний чинник академічної кар’єри, міжнародної наукової співпраці, поширення результатів досліджень, підвищення цитованості наукових праць і зміцнення репутації як окремого дослідника, так і наукової установи. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до розуміння цифрової академічної ідентичності як багатовимірного явища, що охоплює цифрову грамотність, академічну комунікацію, управління науковою репутацією, використання цифрових ідентифікаторів, відкритий доступ до результатів досліджень, академічне мережування та дотримання принципів наукової доброчесності. Узагальнено міжнародний досвід використання ORCID, Google Scholar, Scopus Author ID, Web of Science Resear-cherID, ResearchGate, Academia.edu та інших цифрових платформ, які забезпечують ідентифікацію дослідників, підвищують доступність результатів наукової діяльності, сприяють розвиткові міжнародної співпраці й інтеграції до глобального наукового простору. Особливу увагу приділено досвіду Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки щодо інституційної підтримки цифрової академічної ідентичності, розвитку відкритої науки, цифрової наукової комунікації та підготовки дослідників до ефективної роботи в сучасному цифровому дослідницькому середовищі. Встановлено, що провідні університети дедалі активніше інтегрують розвиток цифрової академічної присутності до політики управління дослідженнями, міжнародної діяльності й професійного розвитку наукових працівників шляхом створення спеціалізованої цифрової інфраструктури, програм академічного мережування, центрів наукової комунікації та сервісів підтримки академічної видимості. Окремо проаналізовано виклики цифрової трансформації академічного середовища, пов’язані зі зростанням ролі кількісних показників оцінювання наукової діяльності, поширенням практик цифрової самопрезентації, комерціалізацією академічної комунікації, ризиками маніпулювання наукометричними показниками, інформаційним перевантаженням дослідників і необхідністю забезпечення високих стандартів академічної доброчесності. Зроблено висновок, що цифрова академічна ідентичність є невід'ємною складовою сучасної дослідницької діяльності, яка формується під впливом наукової продуктивності, цифрових компетентностей, ефективної академічної комунікації, етичної відповідальності та інституційної підтримки. Її розвиток сприяє підвищенню академічної видимості, міжнародної конкурентоспроможності дослідників, зміцненню репутації наукових установ та інтеграції національної науки до світового дослідницького простору.

Discussion

Citations

More

Suggest a correction or report