NobleBlocks

Research indexJournal article

КОМПЕТЕНТНІСТЬ З ПРОЄКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ РИНКУ ПРАЦІ

Бондаренко

Ukrainian Educational Journal30 Sep 2026Open access

NobleIDark:/48914/w1/20261119/F6799687DOI10.32405/2411-1317-2026-3-103-112

Abstract

Анотація. У статті обґрунтовано, що компетентність із проєктного менеджменту здобувача вищої аграрної освіти є самостійним конструктом, який не зводиться до галузево нейтральної моделі менеджера проєкту. Мета дослідження полягає у визначенні структури зазначеної компетентності та встановленні розриву між вимогами ринку праці й фактичним рівнем підготовки випускників аграрних закладів вищої освіти України. Використано методи теоретичного аналізу й узагальнення психолого-педагогічної та економічної літератури, порівняльного аналізу емпіричних даних міжнародних опитувань роботодавців (NACE, QS Global Employer Survey), аналізу нормативних документів (стандарту вищої освіти за спеціальністю 073 «Менеджмент», Стратегії розвитку вищої освіти України), а також структурно-функціонального моделювання. Запропоновано трикомпонентну модель компетентності (когнітивний, діяльнісний, особистісно-ціннісний компоненти), кожен з яких наповнено специфічним змістом у межах підготовки фахівців для аграрної галузі: сезонною детермінованістю виробництва, залежністю від некерованих природних факторів, наявністю багатьох стейкхолдерів та безпековими ризиками воєнного й повоєнного періоду. Зіставлення даних NACE (США) і QS (Європа) засвідчило системний розрив між важливістю та фактичною сформованістю комунікації, командної роботи й лідерства у випускників, причому масштаб розриву визначається не природою компетентності, а особливостями освітнього середовища конкретного регіону. Показано, що жодна з усталених методологій управління проєктами (класична процесна, гнучка, результатна) не може бути механічно перенесена в освітній процес підготовки фахівців для аграрної галузі як самодостатня основа курсу. Продуктивнішою є гібридна блочна модель навчальної програми, орієнтована на закриття виявлених компетентнісних дефіцитів. Обґрунтовано доцільність автентичних форм оцінювання (захист бізнес-планів, участь у грантових заявках тощо) як основного інструменту підсумкового контролю. Окреслено перспективу подальших досліджень, пов’язану з емпіричною перевіркою запропонованої моделі на вибірці випускників аграрних закладів вищої освіти України та з розробленням методичного забезпечення підготовки фахівців до проєктів з повоєнної відбудови держави.

Discussion

Citations

More

Suggest a correction or report