NobleBlocks

Research indexJournal article

МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА В ДОБУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: НОВІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ НАУКОВОЇ ОСВІТИ

Міхно

Ukrainian Educational Journal30 Sep 2026Open access

DOI10.32405/2411-1317-2026-3-17-28

Abstract

Анотація. У статті проаналізовано цифровізацію як комплексний методологічний виклик, що зумовлює переосмислення теоретичних засад музейної педагогіки та формування нових орієнтирів наукової освіти. Показано, що цифрова доба переводить музейну педагогіку з площини традиційної просвітницької моделі у простір, де знання не передаються, а створюються у взаємодії відвідувача з цифровими й матеріальними артефактами. У центрі опиняється інтерпретація як інтелектуальна дія, завдяки якій музей перестає бути сховищем пам’яті й постає середовищем дослідницької активності та культурної рефлексії. Виявлено основні методологічні виклики цифрової трансформації: збереження автентичності музейного досвіду, ризики техноцентризму, зростання потреби у критичному цифровому мисленні, зміна ролі музейного педагога як медіатора між різними форматами реальності. На прикладах європейських музеїв та цифрових проєктів Педагогічного музею України проаналізовано, як цифрові ресурси – від високоякісних електронних копій до 3D-моделей – формують нову якість музейної взаємодії, посилюючи аналітичний і дослідницький потенціал користувача. Узагальнення результатів дало змогу окреслити методологічні орієнтири розвитку музейної педагогіки в цифрову добу: інтерпретативність, участь і співтворення, аналітичність та мережевість знань, а також гуманітарний характер цифрових практик. Доведено, що цифровізація не послаблює гуманітарної природи музею, а розширює можливості для народження смислів і наукової рефлексії. У перспективі подальших досліджень – формування цілісної методології музейної педагогіки цифрової епохи, що поєднає технологічні інновації з культурно-освітньою місією музею.

Discussion

Citations

More

Suggest a correction or report