Research indexJournal article
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТЬЮТОРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Бедрій
Ukrainian Educational Journal30 Sep 2026Open access
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТЬЮТОРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Бедрій · Ukrainian Educational Journal · 2026
Abstract
Анотація. У статті емпірично визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування тьюторської компетентності вчителів закладів загальної середньої освіти у системі безперервної професійної освіти. Емпіричною базою стали анкетування вчителів, які реалізують тьюторський підхід (n = 47, 13 регіонів України), і п'ять фокус-групових інтерв'ю (n = 30, сім регіонів), проведені за логікою послідовного змішаного дизайну. За результатами анкетування встановлено, що найвищу частоту вибору мають супервізія (97,9%), методичне вдосконалення (95,7%) і спеціалізоване навчання (91,5%). Фокус-групове дослідження виявило шість змістових кластерів, п'ять із яких присутні в усіх групах. Зіставлення етапів засвідчило дві розбіжності: власна мотивація, обрана в анкеті лише 63,8% респондентів, у групових обговореннях виявилася першою спонтанно актуалізованою темою, тоді як фінансове стимулювання (74,5% в анкеті) втратило статус педагогічної умови і було переосмислене як зовнішній мотиватор. Запроваджено операційний критерій віднесення чинника до педагогічних умов – його керованість засобами системи безперервної професійної освіти. За цим критерієм із шести виявлених кластерів до системи педагогічних умов увійшли чотири: формування ціннісно-мотиваційної готовності; забезпечення спеціалізованої практико-орієнтованої підготовки; організація системи супервізії та рефлексивного супроводу; формування професійної спільноти практиків. Підтримку адміністрації, нормативно-правове визнання і фінансове стимулювання віднесено до організаційного контексту реалізації умов. Наукова новизна полягає в емпіричному обґрунтуванні педагогічних умов на матеріалі досвіду вчителів-практиків українських шкіл та розмежуванні педагогічних умов і організаційного контексту їх реалізації. Результати можуть бути використані у проєктуванні програм підготовки вчителів до реалізації тьюторського підходу.