Research indexJournal article
ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ ВИМІР ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЦАРЬОВА
Scientific Bulletin of the Dnipro State University of Internal Affairs21 Oct 2026Open access
ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ ВИМІР ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЦАРЬОВА · Scientific Bulletin of the Dnipro State University of Internal Affairs · 2026
Abstract
У статті досліджено трансформаційні процеси в сучасній українській цивільно-правовій терміносистемі, зумовлені цифровізацією суспільних відносин, поширенням електронних правочинів, платформних моделей взаємодії, технологій штучного інтелекту та нових способів фіксації юридично значущої інформації. Цивільно-правову терміносистему розглянуто як динамічну когнітивно-комунікативну структуру, у якій взаємодіють поняттєвий зміст правової категорії, її мовна репрезентація та прагматичні умови використання в юридичному дискурсі. Особливу увагу приділено функціюванню цивільно-правової термінології в правоохоронній діяльності, зокрема під час документування цифрових правопорушень, установлення обставин електронних правочинів, аналізу цифрових слідів, комунікації з учасниками правовідносин і підготовки процесуальних документів. Обґрунтовано, що цифровізація спричиняє не лише поповнення термінологічного фонду, а й переосмислення семантичного обсягу традиційних правових понять, зміну їхніх системних зв’язків і формування нових міжгалузевих номінацій. Визначено основні механізми терміносистемної трансформації: семантичне розширення, термінологізацію загальновживаної лексики, запозичення, калькування, деривацію та міждисциплінарну інтеграцію. Виявлено когнітивні ризики, пов’язані з ототожненням технічного факту з юридично значущою обставиною, змішуванням суміжних правових понять і некритичним використанням автоматизованих засобів опрацювання інформації. Запропоновано концептуальні засади когнітивно-комунікативного моделювання цифрової юридичної термінології з урахуванням вимог поняттєвої точності, системності, контекстуальної адекватності та захисту прав людини.