Research indexJournal article
ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕТОДІВ ПЕРЕКОНАННЯ ТА ПРИМУСУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРАВОПОРЯДКУ НА ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ
Токар
South Ukrainian Law Journal21 Oct 2026Open access
ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕТОДІВ ПЕРЕКОНАННЯ ТА ПРИМУСУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРАВОПОРЯДКУ НА ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ
Токар · South Ukrainian Law Journal · 2026
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
У статті здійснено комплексний аналіз трансфор- мації методів переконання та примусу у забезпеченні правопорядку на прифронтових територіях України. Обґрунтовано провідну роль переконання як інстру- менту формування правослухняної поведінки та зміц- нення соціальної стійкості в умовах воєнного стану. Розглянуто еволюцію інформаційно-роз’яснювальної роботи та стратегічних комунікацій, спрямованих на протидію психологічним операціям противника та захист вразливих груп населення, зокрема молоді. Паралельно проаналізовано застосування примусу як необхідного механізму припинення протиправних діянь і нейтралізації диверсійних загроз. Визначено значення адміністративних заходів (ст. 260–265 КУпАП) у підтриманні внутрішньої стабільності дер- жави. Доведено, що ефективність правоохоронної діяльності в умовах особливого безпекового режиму забезпечується синергією переконання та легіти- много примусу, який застосовується виключно на основі законності, відео-фіксації та дотримання прав людини, що сприяє зниженню рівня правового нігілізму в суспільстві. Обґрунтовано, що сучасні безпекові виклики, пов’язані зі збройною агресією, масовою міграцією населення, руйнуванням соціальних зв’язків, поши- ренням незаконного обігу зброї та активізацією диверсійної діяльності, зумовлюють необхідність формування нової моделі правоохоронної діяльності, заснованої на синергії превентивних, комунікатив- них та примусових механізмів впливу. Доведено, що в умовах прифронтових регіонів метод переконання набуває стратегічного значення як інструмент фор- мування правослухняної поведінки, зміцнення правової культури населення та підвищення рівня суспільної стійкості до криміногенних і інформаційно-психоло- гічних загроз. Особливу увагу приділено ролі страте- гічних комунікацій, правороз’яснювальної діяльності, інформаційної гігієни та просвітницьких кампаній у протидії ІПСО, вербуванню молоді та поширенню правового нігілізму.