Research indexJournal article
ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ ТА МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ БРАЗИЛІЇ
Фальковський
South Ukrainian Law Journal21 Oct 2026Open access
ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ ТА МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ БРАЗИЛІЇ
Фальковський · South Ukrainian Law Journal · 2026
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
статті визначені особливості адміністратив- но-правової охорони нематеріальної та матеріальної культурної спадщини Бразилії як однієї з держав, у пра- вовій системі якої сформовано комплексний підхід до збереження культурних цінностей, історичної пам’яті, традиційних практик і культурного різноманіття. Обґрунтовано, що бразильська модель охорони куль- турної спадщини має важливе значення для сучасної адміністративно-правової науки, оскільки поєднує кла- сичні інструменти охорони матеріальних об’єктів із гнучкими механізмами підтримки нематеріальної куль- турної спадщини за допомогою “soft iaw”. Визначено, що адміністративно-правова охорона культурної спадщини у Бразилії охоплює не лише встановлення спеціальних правових режимів щодо пам’яток, історичних об’єктів, археологічних територій і культурних ландшафтів, а й адміністративні процедури, що включають реє- страцію, документування, інвентаризацію, моніторинг, переоцінку статусу та реалізацію планів збереження. Особливу увагу приділено конституційному розу- мінню культурної спадщини Бразилії, відповідно до якого вона охоплює матеріальні та нематеріальні блага, пов’язані з ідентичністю, дією та пам’яттю різних груп, що формують бразильське суспільство. Показано, що такий підхід дозволяє розглядати куль- турну спадщину не лише як сукупність речей або об’єктів, які підлягають фізичному збереженню, а як широку сферу публічного інтересу, пов’язану з істо- ричною тяглістю, соціальною інтеграцією, культур- ною самобутністю та правом спільнот на збереження власних традицій. Розкрито значення інституту tombamento для охорони матеріальної спадщини, а також спеціального режиму охорони археологічних і доісторичних пам’яток. Водночас зазначено, що охо- рона нематеріальної спадщини потребує інших адміні- стративно-правових засобів, оскільки вона пов’язана з живими культурними практиками, знаннями, нави- чками, обрядами, святами, ремеслами та культур- ними просторами. У статті проаналізовано роль Instituto do Patrimônio Histórico e Artístico Nacional як спеціалізованого органу публічної адміністрації, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері культурної спадщини. Встановлено, що IPHAN виконує не лише контрольні, а й експертні, реєстраційні, координа- ційні, науково-документаційні та підтримувальні функції. Доведено, що важливою рисою бразильського досвіду є поєднання адміністративних процедур офі- ційного визнання культурних благ із подальшими заходами їх збереження, участю спільнот-носіїв, пері- одичною переоцінкою статусу та урахуванням між- народних стандартів UNESCO. Зроблено висновок, що бразильська модель може становити науковий і прак- тичний інтерес для України, насамперед у частині розвитку інструментів інвентаризації, удоскона- лення механізмів охорони нематеріальної спадщини, посилення участі громад і формування комплексного адміністративно-правового підходу до збереження культурної спадщини в її матеріальному та немате- ріальному формах.