Research indexJournal article
ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК УМОВА ДЛЯ РЕТРОАКТИВНОСТІ НОРМ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Рядінська
South Ukrainian Law Journal21 Oct 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261119/93115938DOI10.32850/sulj.2026.3.32
ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК УМОВА ДЛЯ РЕТРОАКТИВНОСТІ НОРМ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Рядінська · South Ukrainian Law Journal · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261119/93115938DOI10.32850/sulj.2026.3.32
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
У статті досліджено проблему допустимості ретроактивної дії норм податкового законодав- ства у випадках використання платниками податків схем податкового планування. Вихідним положенням дослідження є закріплений у статті 58 Конституції України принцип незворотності дії нормативно-пра- вових актів у часі, а також положення Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства, правової визначеності та передба- чуваності податкових наслідків для платника. Вод- ночас підкреслено, що у сфері оподаткування про- блема ретроактивності має складніший характер, оскільки необхідність захисту прав платника може вступати у суперечність із публічним інтересом дер- жави у забезпеченні справедливого оподаткування, недопущенні зловживання податковими перевагами та протидії штучним схемам мінімізації податкових зобов’язань. Особливу увагу приділено практиці Європейського суду з прав людини щодо оцінки ретроактивного податкового законодавства крізь призму статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На прикладі справи «Robert Huitson against the United Kingdom» проаналізо- вано обставини використання платником комерційно пропонованої штучної схеми податкового планування, побудованої із застосуванням положень угоди про уникнення подвійного оподаткування між Сполученим Королівством та островом Мен. Встановлено, що застосування такої схеми дозволило істотно знизити ефективну ставку податку та створило конкурентну перевагу порівняно з іншими платниками, які не вико- ристовували подібних механізмів. Проаналізовано правову позицію ЄСПЛ, відповідно до якої ретроактивність податкового законодавства не становить порушення права власності за умов застосування платниками податкового планування. Її допустимість підлягає оцінюванню з урахуванням наявності суспільно значущої мети, пропорційності втручання, характеру поведінки платника, необ- хідності забезпечення справедливого балансу між приватними та публічними інтересами, а також недопущення покладення на особу індивідуального й надмірного тягаря. Встановлено, що визначальними для ЄСПЛ у справі Хайтсона стали штучний харак- тер схеми, її спрямованість на отримання податкової вигоди всупереч меті відповідного правового регулю- вання, значний обсяг потенційних втрат бюджету та порушення рівності конкурентних умов між плат- никами. Зроблено висновок, що податкове планування за певних умов може розглядатися як обставина, яка виправдовує ретроактивне законодавче реагування держави, якщо таке втручання спрямоване не на пока- рання платника, а на нейтралізацію необґрунтова- ної податкової вигоди та відновлення справедливого балансу у сфері оподаткування. Для України наведена практика ЄСПЛ має важливе орієнтуюче значення при визначенні допустимих меж зворотної дії норм податкового законодавства та формуванні механіз- мів протидії податковому плануванню з одночасним дотриманням принципів законності, пропорційності, правової визначеності та захисту майнових прав платників податків.